×

США не зробили висновків із російсько-української війни — засновниця Green Flag Ventures

США не зробили висновків із російсько-української війни — засновниця Green Flag Ventures

США не зробили висновків із російсько-української війни — засновниця Green Flag Ventures

UAS SETH у використанні бійців 12-ї бригади “Азов”, березень 2025. Фото: “Повернись живим”.

Засновниця американського фонду Green Flag Ventures, що займається інвестиціями в оборонні технології, попередила про неготовність США та країн НАТО до війни нового типу, яку сьогодні веде Україна.

Про це в інтерв’ю The War Zone заявила Дебора Фейрламб, яка залишилась в Україні після повномасштабного російського вторгнення та фінансує проєкти розробок технологій «рою дронів», навігації та зв’язку, а також боротьби з безпілотниками.

Фейрламб вважає, що українські технологічні інновації відіграли ключову роль у стримуванні російської агресії, проте цей успіх був проігнорований в США та іншими країнами Європи.

«Те, що Захід не приділяє достатньої уваги тому, що тут відбувається, дуже тривожить. Технології тут розвиваються з неймовірною швидкістю, а США, Європа та НАТО — дуже повільні у своїх діях.

Люди мають зрозуміти: саме так будуть воювати Росія та Китай. Це буде масове застосування величезної кількості відносно дешевих засобів, які при цьому будуть надзвичайно руйнівними.

Якщо подумати про наслідки — навіть просто про психологічний шок від перших ударів, які Росія могла б завдати по Європі, або Китай — по материковій частині США, запустивши тисячі дронів, проти яких немає ефективних засобів захисту… Існує дуже багато тривожних сценаріїв, на які я не бачу жодної серйозної реакції», — каже вона.

Цех зі збирання далекобійних дронів «Герань-2» (Shahed-136) ув Росії, 2025 рік.

Дебора Фейрламб визначила ключові висновки із українського досвіду, які американський уряд та військове командування має усвідомити аби бути готовим до можливого протистояння з Росією та Китаєм.

Перший — це неймовірна швидкість змін та доопрацювань в Україні у сфері програмного забезпечення та «заліза». Висока адаптивність дозволила підлаштовуватись під мінливі умови, де не працює GPS, де потрібно оперативно реагувати на роботу систем радіоелектронної боротьби.

Вона відзначає, що однією із головних вимог має стати відкритість засобів, які можна було б адаптувати і змінювати без відправки на завод — солдати повинні отримати усі можливості для самостійного внесення змін. .

«Одна з проблем, з якою зіткнулася Україна, полягає в тому, що багато систем, які продаються або вже готові до продажу, вважаються завершеними продуктами. Але коли їх привозять в Україну, виявляється, що ці системи «закриті» — їх не створювали з урахуванням потреби у швидких змінах і доопрацюваннях, які тут життєво необхідні. Через це багато рішень, що надходять з-за кордону, просто не працюють. І справа не в тому, що це погані технології самі по собі. Проблема в тому, що для більшості людей за межами України взагалі важко уявити, як це — створювати щось для умов, де постійно триває радіоелектронна боротьба і зв’язок практично відсутній», — каже вона.

Другий момент — це виробництво і масштаб. Більшість того, що використовують в Україні — наприклад, FPV-дрони — коштує від 500 до 1000 доларів. Якщо в них є просунуті компоненти, як-от камери нічного бачення, то трохи дорожче. Великі дрони з фіксованим крилом можуть коштувати до 10 000 доларів, іноді до 30 000, але це верхня межа. А якщо подумати про масштаб — ми говоримо про мільйони дронів. Ви не можете собі дозволити дрони, кожен з яких коштуватиме 100 000 або 200 000 доларів.

Український оптоволоконний FPV-дрон, грудень 2024. Фото: Viktor Fridshon

А третій пункт — це питання закупівель. Це залежить від комітетів конгресу, від бюджетного процесу, від Департаменту оборони — від того, як саме вони збираються закуповувати техніку. Традиційний цикл впровадження нових технологій у Міноборони США дуже повільний та може тривати роками. Навіть для нових компаній на кшталт Anduril цей процес усе одно не надто швидкий.

Вона відзначила за приклад українські реформи закупівельних органів Міністерства оборони, де цикл закупівель був скорочений до трьох-чотирьох місяців. Відомство може оперативно придбати продукт, який уже перевірено в бою, і є підтвердження від командирів на передовій, що він працює

Ще один важливий момент: окремі підрозділи — роти, батальйони — отримали власні бюджети, щоб напряму купувати обладнання у постачальників, які вже затверджені в системі. Це дуже прискорює процес, бо це вже не класична бюрократична процедура закупівель — це просто швидка транзакція.

На думку Фейрламб, навіть якби США просто змінили процедуру закупівель — наприклад, дозволили підрозділам купувати техніку напряму, якщо вона вже входить до списку затверджених — це вже дуже сильно допомогло б солдатам. Бо все зараз відбувається з такою швидкістю, з якою старі процеси просто не справляються.

«Я наведу приклад. Мені розповідав один чоловік, який керував технологічним напрямком у дуже успішному українському батальйоні на фронті. Він казав: “У 2022 році, якщо ми мали якусь нову розробку, вона протримувалась десь сім місяців — потім росіяни знаходили рішення, і треба було щось міняти. У 2023 році вже п’ять-шість місяців. У 2024-му — три з половиною-чотири. А зараз, у першій половині 2025 року, буває, що треба щось змінювати вже за місяць-півтора”. Тобто темп змін — просто несумісний із більшістю західних процесів», — зазначила Фейрламб.

Вона також відзначила американську оборонну програму «Replicator», яку Пентагон заснував для проведення масштабних закупівель зброї аби зрівнятись у протистоянні з Китаєм, та мала б спростити процес закупівель, зокрема, таких систем як баражуючі боєприпаси Switchblade 600.

«Вони все ще працюють у межах старої системи Департаменту оборони. Я знаю багатьох хлопців із Підрозділу інновацій оборони (DIU) — вони класні, щиро віддані своїй справі. Але вони змушені працювати всередині старої структури й за старими правилами. І, як на мене, саме це — найскладніше», — сказала засновниця Green Flag Ventures.

Опублікувати коментар