Росіяни розробляють гелікоптер нового покоління ПАК АА. Що це може бути?

Російське військове командування не відмовляється від планів розвитку гелікоптерного парку та розпочало програму створення ударної машини нового покоління.

Про це пише Aviation Week.

Проєкт отримав індекс ПАК АА — «Перспективный авиационный комплекс армейской авиации», за аналогією з іншими програмами російського оборонно-промислового комплексу по типу ПАК ДА й ПАК ФА.

Нещодавно конструкторське бюро «Фазотрон-НІІР», яке спеціалізується на розробці радіолокаційних систем, у своєму щорічному звіті оприлюднило інформацію про програму.

Ілюстративне зображення проєкту Ми-Х1. Зображення з відкритих джерел.

Серед планів на 2025 рік воно зазначило створення нової радіолокаційної системи для перспективної гелікоптерної платформи, яку й визначено як ПАК АА.

Протягом останніх років російські авіабудівні корпорації працювали над концепціями високошвидкісних гелікоптерів.

Серед них були дослідний зразок Ми-24ЛЛ (ПСВ), а також проєкти Ми-X1 та Ка-92, однак ці розробки так і не вийшли за межі експериментів та концептів.

Ілюстративне фото проєкту Ка-92. Фото з відкритих джерел.

Командувач армійської авіації Росії полковник Юрій Борисіков у 2023 році в інтерв’ю офіційній газеті Міністерства оборони «Красная звезда» заявив, що розглядаються різні варіанти конструкцій та силових установок.

За його словами, мета полягає у подвоєнні швидкості та дальності польоту порівняно з наявними зразками, що свідчить про продовження інтересу Росії до створення високошвидкісної системи.

Не виключено, що під проєктом ПАК АА ховається презентований ще у 2018 році безіменний проєкт «Камова», котрий має співвісну схему несучого гвинта, фюзеляж, збудований за технологіями малої помітності та внутрішні відсіки для озброєння.

Проєкт перспективного ударного гелікоптера від “Камова”. Фото з відкритих джерел.

Водночас варто нагадати, що Сполучені Штати у межах програми Future Armed Reconnaissance Aircraft відмовилися від подібних розробок вже на пізньому етапі, визнавши їх недоцільними.

Необхідність у збільшенні дальності та швидкості польоту Росія особливо відчула під час повномасштабної війни проти України.

Бойові дії продемонстрували вразливість гелікоптерів не лише перед армійськими системами протиповітряної оборони, а й перед сучасними зенітними засобами, включно з ударними безпілотниками.